підперізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідперізувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підперізувати — ую, уєш, недок., підпереза/ти, ежу/, е/жеш, док., перех. Затягувати, підв язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. || Закріплюючи що небудь, накладати на когось ремінь, пояс і т. ін. || Обв язувати чим небудь … Український тлумачний словник
попідперізувати — ую, уєш, док., перех. Підперезати що небудь (про багатьох); підперезати багатьох … Український тлумачний словник
переперізувати — ую, уєш, недок., перепереза/ти, ежу/, е/жеш, док., перех. 1) Оперізувати, підперізувати чим небудь. 2) Оперізувати ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
підперізування — я, с. Дія за знач. підперізувати … Український тлумачний словник
попідперізуваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попідперізувати. 2) у знач. прикм. Який підперезався (про багатьох) … Український тлумачний словник
заперізувати — ую, уєш, недок., запереза/ти, ежу/, е/жеш, док., перех., діал. Підперізувати … Український тлумачний словник
оперізувати — ую, уєш, недок., опереза/ти, режу/, ре/жеш, док., перех. 1) Надягати на кого небудь пояс чи обв язувати, обвивати когось чим небудь ніби поясом; підперізувати. || Обв язувати мотузком, стрічкою і т. ін. кого , що небудь. 2) Обвивати тіло (про… … Український тлумачний словник
приперізувати — ую, уєш, недок., припереза/ти, ежу/, е/жеш, док., перех. 1) Підперізуючись, закріплювати що небудь за поясом. || до чого, у сполуч. зі сл. себе. Прикріплюватися до предмета, обкрутивши себе в поясі разом із ним ланцюгом, ременем і т. ін. 2)… … Український тлумачний словник